Цьогорічні переможці "Коронації слова" з Черкас про свій творчий шлях. Гість другий - Діна Піддубна.

Сьогодні ми говоримо з Діною Піддубною, дипломанткою Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" у спеціальній номінації короткої прози про сучасний Київ та киян "Як тебе не любити" з новелою-фіналістом "Розмова з Києвом".




Проект "Інтерв'ю письменника"

— Що спонукало Вас розпочати писати і коли Ви зрозуміли, що письменство ваш шлях? 

Письменництво це не мій шлях зовсім. Я ніколи не мріяла бути письменницею. Це таке ж супутне захоплення наряду з вокалом (я співаю на 10 мовах світу, почала співать з 2018 року взагалі), та винахідництвом (з 2010 року почала цим займатись, маю 6 Патентів на технічні винаходи).

— Чи були якісь складнощі  на шляху до Коронації? 

Ніяких складнощів не було. Написала, послала, перемогла. 

— Чим Ви надихалася під час створення рукопису, де черпали ідеї та натхнення? 

Ніде я не черпала ідею і надхнення. У мене все якось десь береться, наче хтось невидимий диктує сюжет і виливається на аркуш. Встигала б тільки записувать.

— Скільки часу присвячуєте письму та терміни роботи над рукописом-фіналістом? 

Новеллу пишу за години три. Це три-чотири листочка А4. Через декілька днів перечитую і підчищаю. Все. Готово.

— Як охарактеризуєте ваш твір: жанр, цільова аудиторія, вікова? 

Пишу зворушливі новелли для дорослих, мудрі казко-байки для дітей і веселі оповідання для дітей. Є написані дві п'єси. Одну з них ставили у Великобританії в український школі для української діаспори.

— Які цікавинки можете розповісти про відзначену Коронацією роботу чи працю над нею? 

Цікавим є взагалі стиль в якому написана новелла. Як мені сказав представник з Київської держадміністрації новеллу оцінили як оригінальну та зворушливу. В новелі я веду розмову з Києвом як з живим об'єктом. Це зворушливе зізнання йому в коханні, це захоплення Києвом, розповідь про своє життя пов'язане з Києвом. Про життєві випробування, радощі і надії, бо все моє життя пов'язане з Києвом. 

— І останнє, кому завдячуєте перемогою? Хто підтримував вас на цьому шляху?

На шляху до перемоги мене підтримували мої донечки Юля і Яна, які до речі теж пишуть літературні твори. Юля пише психологічні ессе. Яна наразі відійшла від літературної творчості і багато читає літератури з психології.


Що ж, ми щиро вітаємо пані Діну з її літературним здобутком та бажаємо надхнення на твочій ниві. Нехай і подальші твори отримують визнання!


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Весняні новинки варті прочитання, або 10 книг 10 видавництв

Spice-книги для пляжного сезону

Літо, сонце, 100 сторінок або Читаємо на канікулах